Андрушівка Інфо

Інформаційний сайт про м.Андрушівка (Житомирська область)

Archive for the category “Народна творчість Андрушівчан”

Під крилом осені

Дощі, дощі –
Так слизько під ногами,
Шалено вітер
Листя загріба,
Над берегом –
Одна зелена пляма –
Стара, як світ,
Розчахнута верба.
А онде берег
Травами укрився
І верболозу
Злякані кущі,
А в травах вітер,
Граючись, згубився, Сховавши крила
В мокрому плащі.
То плаче осінь –
Йде попід тинами,
Пожовклий лист
Тримаючи в руці.
А надворі –
Останнє вже тепло,
А на душі,
Мов весняна відлига,
Лиш гріє сонце
В серці мерзлу кригу,
Прикрило землю
Осені крило.

Галина Огороднікова

Advertisements

Скарбниця святкових обрядів

У кожного краю, як і у кожної людини, – своя доля, своя історія, свої легенди. І чи струменіють вони у живому зв’язку поколінь, чи зникають, мов замулені джерела, залежить від шанобливого ставлення до мудрості старшого покоління та поваги до творчості молоді.
В нашому районі стало доброю традицією проводити Свято села. І от на Трійцю в с. Лебединці таке свято відбулося під назвою “Ой зав’ю вінки…”
На галявину, що біля сільського клубу, під ошатні пахучі липи та духмяні акації, повільно сходилися сельчани та гості. Всі у святковому вбранні, з букетами квітів, дбайливо вирощених на власних садибах. Саме в цю пору весна передає літу своє зелене вбрання. Організатори свята прикрасили різнокольоровими стрічками, квітами та віночками вербу, біля сценічного майданчика вабила око виставка українських рушників, інших вишиванок, виробів на релігійну тематику. За допомогою голки й нитки сільські вишивальниці Шевель Тетяна та Франчук Олена творять справжню красу. Щирими оплесками зустрічали глядачі фольклорний колектив сільського клубу, найактивнішими учасниками якого є: Коврига Л., Утченко З., Носач О., Скринька О., Шевель Т. Присутні були в захопленні від виконання ними без супроводу народних пісень: “На горі верба рясна”, “На зелене свято вербоньку водили”, “Ой зав’ю вінки на всі святки”. Діти у віночках з клечанням у руках під час виконання пісень прикрашали вербу, пригощали присутніх крашанками, солодощами. А також провели обряд вмивання обличчя водою, настояною на травах та м’яті. – Хто вмивається цією водою, той буде щасливим, гожим, як сонце, веселим, як весна, роботящим, як бджола і багатим, як земля. Тож вмивайтеся русалчиною водою на красу, на вроду, на лагідну згоду! – такими словами закінчили свято його ведучі та учасники: сестри Полінкевич тв Дубіцькі, Дацюк Г., Шанчук А., Ярощук Н., Франчук Н., Матвійчук Д. Бібліотекар і зав. сільським клубом Никитюк Ірина доклала немало зусиль, щоб свято було цікавим і різноплановим.

Катерина Варгалюк,
методист ЦРБ
Новини Андрушівщини

“Веселі музики” зачарували запальною грою та українською піснею

На запрошення організаторів IX Міжнародного фестивалю народної творчості та ремесел «Садко-2010», що надійшло на ім’я губернатора Житомирської області Рижука С. М., народний ансамбль народної музики «Веселі музики» Андрушівського районного будинку культури (керівник Вадим Гонзецький) з 2 по 8 червня був учасником фестивалю у місті Великий Новгород (фото). На це свято народних талантів прибули і мистецькі колективи із 7 країн світу – Індії, Словакії, Хорватії, Удмуртії, Білорусі, Росії. Від України учасником дійства були «Веселі музики» з Андрушівки. Відкриття фестивалю відбулося на території древнього Кремля, збудованого в ЇХ ст. Сам Великий Новгород за рішенням ЮНЕСКО віднесено до пам’яток історії Міжнародного значення. У місті збережено та діють понад 50 церков ІХ-XI ст. На відкритті фестивалю у своєму виступі я вітала усіх присутніх та подарувала сувеніри з нашого краю губернатору Новгородщини. На гала-концерті, що відбувся в концертному домі міста, наші хлопці пристойно представили народне мистецтво України, за що мали схвальні відгуки та оплески глядачів. Другий день фестивалю перемістився на Батьківщину відомого гусляра Садко, який народився в с. Наволок Новгородського району. Третій день мистецького свята та офіційне закриття його відбулося у музеї древньої архітектури та зодчества під відкритим небом «Витославлицы». Кожна дерев’яна садиба ХІІ-ХІVст. приймала творчий колектив з тієї чи іншої країни. А учасники ансамблю «Веселі музики» на її подвір’ї були ще й учасниками весільного обряду. Запальною грою на музичних інструментах та чудовою українською піснею зачарували наші хлопці усіх учасників фестивалю.

Галина Білецька,
начальник відділу культури та туризму РДА.

Мистецький червень

З метою відродження і дальшого розвитку декоративно-прикладного мистецтва, сприяння творчому розвитку «Майстрів народної творчості» 6 червня відбулося обласне свято «Мистецький червень», де виставлялися роботи народних умільців. Вироби наших майстрів були різноманітні: металовітражі О. О. Хромченка, живопис «Майстра народної творчості» Л. М. Роскопінського, вироби з бісеру З. П. Рудюк, вишивки «Майстрів народної творчості» Н. Т. Вох, Н. В. Шпаківської, вишиті картини С. В. Галінської, мережані вироби В. Ф. Рожко, О. В. Яремчук. Особливо вабили око сорочки-вишиванки майстринь нашого району. Родзинкою нашої виставки були ляльки-мотанки – давні обереги української родини. Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки, який провела Н. В. Шпаківська, зібрав чимало зацікавлених глядачів. Привітали учасників свята директор обласного центру народної творчості Ю. П. Кондратюк, заступник начальника обласного управління культури, заслужений артист України Ю. Г. Градовський. Всі народні умільці отримали подяки.

Тетяна Шостак,
зав. відділом обслуговування районної бібліотеки.

Братам-афганцям

Земля афганська! Скільки сліз і горя
Ти завдала батькам і матерям.
Зібрать ті сльози, мабуть, буде море-
Страшне й пекуче, що й не снилось нам.

Було їм 19, тільки й жити,
Радіти сонцю, співу солов’їв.
Щось планувати, мріяти, творити,
Своїм змужнінням тішити батьків.

Стрічати в полі сонячні світанки,
Життю радіти, вірити, кохать.
Та довелося надягнуть “афганку”
І йти в чужу країну воювать.

Що випало їм пережить – то жах,
Це навіть важко передать словами.
Можливо, і сміявся їх Аллах,
А наш Бог плакав разом з матерями.

Бо смерть сліпа. Вона не знає сліз.
Бере і молодих, і старших віком,
Когось «тюльпан» додому чорний віз,
А хтось вертавсь живий, але каліка.

Той невблаганний смерті чорний крук
Не обійшов ні наш район, ні місто.
Грабовський Льоня, Станіслав Томчук
Вернулись у домівку, як «груз 200».

Бернадин Вітя й наш земляк Джура
Постали в чорнім камені навічно.
Хоч чверть століття – немала пора –
Лишаються для всіх двадцятирічні.

Та час лікує, злинули роки,
Народжуються люди, помирають.
Вже почали сивіть ті юнаки,
Котрі Афган й понині пам’ятають.

Ігор Пташник
Новини Андрушівщини

Українонько, рідна моя!

Українонько, рідна і кохана,
У широкий степ ти мене ведеш.
Стану край вікна, у вікно загляну –
Синій небокрай і довкілля меж.
Синій небокрай і тумани сиві.
Зелена трава сяє від роси.
Хай буде добро,
Хай живуть щасливо
Люди всі твої у раю краси.
Українонько, лебедина мати,
Онде на воді лебеді малі.
Он у небесах летять журавлята,
А поміж хмарин – старі журавлі.
Осені вітри листя обривають,
Грає листопад на жовтій струні.
Сірі журавлі в вирій відлітають
І лишають слід в рідній стороні.
Українонько, зелена діброво!
Неозорий лан у срібній росі.
Українонька! – це єдине слово,
Це єдиний край, де живемо всі!

Галина ОГОРОДНІКОВА,
с. Бровки Перші
Новини Андрушівщини

Post Navigation